ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Переробна промисловість – лідер зі сплати податків до бюджету
З початку року підприємства переробної промисловості тримають лідерство зі сплати податків до бюджету. За підсумками січня – квітня 2026 року сплачено 18,1 % від загального збору. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух. https://www.facebook.com/profile.php?id=61577920521628
Ще 16,5 % забезпечили підприємства оптової та роздрібної торгівлі й ремонту автотранспорту.
Частка державного управління й оборони – 12,3 %, а фінансової та страхової діяльності 9,3 %.
«Стійкість України – це насамперед про наших людей. Які попри постійні обстріли виходять на роботу. Це про наш бізнес, підприємства, які не зупиняються, продовжують працювати, виробляти, сплачувати податки», – зазначила вона.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільшу динаміку сплати продемонстрували:
- переробна промисловість – підприємства галузі збільшили сплату на 21,6 млрд грн (+19,3 %),
- сфера державного управління та оборони – на 14,4 млрд грн (+18,8 %),
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів – на 10,5 млрд грн (+9,3 %),
- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря на 6,3 млрд грн (+15,3 %).
«За цими цифрами стоїть віра в Україну, колосальна праця мільйонів людей та тисячі рішень бізнесу продовжувати роботу попри всі виклики. Наше ж завдання, щоб кожен сумлінний платник міг завжди розраховувати на якісну та ефективну комунікацію з податковою, сучасні сервісні послуги без бюрократії», – наголосила очільниця ДПС.
Продаж авто, пального, техніки без РРО та приховування готівки: понад 160 млн грн штрафів за результатами перевірок
Понад 10 тисяч фактичних перевірок та майже 160 млн грн надходжень до бюджету – такими є результати роботи ДПС із детінізації розрахунків в усіх сферах діяльності платників з початку 2026 року. Контрольні заходи охопили різні сфери бізнесу – від АЗС і торгівлі авто до інтернет-магазинів і сфери послуг.
Основні порушення пов’язані з невикористанням РРО/ПРРО, приховуванням готівкової виручки, відсутністю обліку товарів і використанням неоформленої праці.
Пальне: готівкові розрахунки без РРО та заниження виторгу
У Запоріжжі під час перевірки АЗС податківці встановили, що продаж пального здійснювався за готівку без застосування РРО/ПРРО.
Також зафіксовано приховування частини готівкової виручки та порушення порядку обліку пального за місцем реалізації. У фіскальних чеках були відсутні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що є обов’язковим елементом ідентифікації продукції.
За результатами аналізу встановлено заниження обсягів виторгу протягом першого кварталу 2026 року на фоні зростання цін на пальне.
Очікувана сума штрафних санкцій – близько 600 тис. грн.
Будматеріали: відсутність касових апаратів та тіньова зайнятість
На Вінниччині під час перевірки ФОП, який реалізує будівельні матеріали, виявлено відсутність зареєстрованої касової техніки. Розрахункові документи покупцям не видавалися, що свідчить про проведення операцій повз офіційний облік.
Факт порушення підтверджено під час контрольної закупівлі, а також за результатами аналізу інформації із СОД РРО. Окремо встановлено використання праці неоформленого працівника, що має ознаки порушення трудового законодавства.
Нарахована сума штрафу за продаж товарів без РРО – понад 100 тис. грн. Матеріали щодо неоформленого працівника передано до Держпраці.
Автомобілі: схеми продажу без документів та непрозорі розрахунки
На Харківщині під час перевірки двох суб’єктів господарювання, які займаються пригоном і продажем автомобілів з Європи, США та України, було здійснено придбання автомобілів Mazda 3 та Ford Focus.
Розрахунки за продаж цих авто проводилися без застосування РРО/ПРРО, а самі транспортні засоби не були належним чином відображені в обліку.
За такі порушення до фізичних осіб-підприємців будуть застосовані штрафні санкції на суму близько 1,5 млн грн.
Крім того, під час перевірки виявлено трьох працівників, які працювали без офіційного оформлення.
На Львівщині під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, що здійснює продаж транспортних засобів, встановлено порушення ведення обліку товарних запасів.
На майданчику були розміщені авто з цінниками, технічними характеристиками та інформацією про продаж.
Однак власник не надав документів щодо підтвердження походження автомобілів, банківських виписок, платіжних доручень і документів щодо руху коштів.
Очікувані штрафи – майже 18 млн грн.
Техніка Apple: відсутність обліку та документів походження
На Дніпропетровщині під час перевірки інтернет-магазину встановлено продаж техніки Apple та супутніх товарів без належного товарного обліку.
Під час перевірки суб’єкт господарювання не надав документів, які підтверджують походження товару, які він реалізовував.
Очікувані штрафні санкції перевищують 1 млн грн.
Алкоголь: відсутність акцизних марок та ознаки контрафакту
На Дніпропетровщині виявлено продаж алкогольних напоїв без використання РРО/ПРРО та підтверджуючих документів про походження товару. Також на алкогольних напоях були відсутні акцизні марки встановленого зразка.
Для припинення торгівлі продукції з ознаками контрафакту залучено працівників Національної поліції, які вилучили алкоголь та склали протокол про адміністративне порушення.
Очікувана сума штрафних санкцій – близько 140 тис. грн.
Екопарк і побутова техніка: готівкові розрахунки без фіскалізації
На Київщині під час перевірки господарських об’єктів на території сімейного екопарку (страусиної ферми) встановлено факти надання послуг та реалізації товарів за готівку без видачі розрахункових документів.
Операції не були проведені через РРО/ПРРО, що призвело до відсутності їх відображення в офіційному обліку. Очікувані штрафи становлять близько 350 тис. грн.
На Черкащині під час перевірки підприємця, який продавав технічно складні побутові товари, виявлено реалізацію продукції, яка не була відображена в обліку товарних запасів.
Підприємцю загрожує понад 1 млн грн штрафних санкцій.
Подарункові сертифікати та ПДВ: правила нарахування податку при продажу та обміні
Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Таким чином, операції з продажу та безоплатного постачання іншим особам подарункових сертифікатів, які передбачають їх обмін на товари/послуги, оподатковуються ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40066
Офіційна кореспонденція без паперів: чому варто перейти на електронну взаємодію з податковою
Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.
Отримання документів від контролюючих органів в електронному вигляді через Е-кабінет має низку переваг.
Так, листування через Е-кабінет це:
- отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді;
- Push повідомлення на електронну пошту про надходження документів в Е-кабінет (інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Е-кабінет);
- забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;
- зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
- постійний доступ до архіву листування в Е-кабінеті.
Наголошуємо, що можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Довідково: порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.
Звірка даних з податку на нерухоме майно: як платнику уникнути помилок
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Правові аспекти виставлення податкових вимог згідно
зі статтею 59 Податкового кодексу України
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
