В Україні з 1 березня по 1 квітня триває Місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз
Щорічно, згідно постанови ВООЗ, 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз, тому завжди у березні проводиться й Всеукраїнський місячник боротьби з туберкульозом.
Місячник спрямований на підвищення рівня освіченості населення з питань профілактики ТБ, упродовж цього часу проводиться весь комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації з поширенням туберкульозу. Ця хвороба може розпочинатися під “масками” гострого респіраторного захворювання, грипу, загострення хронічного бронхіту, ХОЗЛ, пневмонії та ін..
Що треба знати про туберкульоз
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis). Найчастіше ТБ вражає легені, але можливе також ураження інших органів і систем людини.
Головний шлях передачі туберкульозу (далі — ТБ) — повітряно-крапельний.
Інфікування відбувається під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка хворіє на туберкульоз із бактеріовиділенням. Ризик інфікування залежить від тривалості (більше 8 годин), інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями у значній мірі залежить від стану імунної системи.
Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу.
ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ включає:
1. Наступні скарги:
• кашель більше 2-х тижнів.
• задишка при незначному фізичному навантаженні;
• біль у грудях, кровохаркання (10-15 %);
• підвищення температури тіла (має значення навіть незначне – до 37,0–37,5°С, або до 38°–39° С);
• підвищена втомлюваність та слабкість;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• зниження апетиту та зменшення ваги тіла з невизначених причин;
2. Анамнез хвороби, життя.
3. Лабораторну діагностику:
o – загальний аналіз крові – прискорене ШОЕ, зміни в крові запального характеру;
o – загальний аналіз сечі,
o – аналіз мокротиння: мікроскопія, бактеріологія, гістологія.
4. Методи променевої діагностики: рентгено- та бронхографія, компьютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика (за показаннями).
5. Туберкулінову пробу Манту, Квантифероновий тест, яки застосовуються для діагностики інфікованості на ТБ людини та/або наявності латентного ТБ.
6. У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, найчастіше застосовується метод ДНК-зондування та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу, як мокротиння. може використовуватись фібробронхоскопічне дослідження.
Умови щодо вищого ризику розвитку туберкульозу включають:
1. Контакт з хворим на туберкульоз.
2. ВІЛ-інфекція, СНІД.
3. Хронічні захворювання легень, шлунково-кишкового тракту, діабет, психічні, онкологічні або інші захворювання, що призводять до зниження імунітету.
4. Імунодефіцитні стани.
5. Прийом препаратів з імуносупресивною дією.
6. Контакт із хворою на туберкульоз твариною, вживання продуктів від хворих на туберкульоз тварин.
7. Виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці.
8. Перебування в місцях позбавлення волі протягом останніх 2-х років.
9. Особи без визначеного місця проживання.
10. Мігранти та біженці, які прибули з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз,, безробітні.
11. Паління, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів.
12. Працівники протитуберкульозних та інших закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз, проводять відповідні дослідження та аналізи біоптатів (НДІ).
Важлива рання діагностика, своєчасне лікування, системна санітарно-профілактична робота.
ЗУПИНЕМО ТБ РАЗОМ.
ТУБЕРКУЛЬОЗ – ЦЕ ВИЛІКОВНА ХВОРОБА.
