A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бездрицька громада
Сумська область, Сумський район

Історична довідка

Бездрицька сільська об’єднана територіальна громада утворена шляхом добровільного об’єднання територіальних громад сіл Бездрик, Токарі, Зацарне, Червона Діброва.

Бездрицька сільська об’єднана територіальна громада є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Сумського району Сумської області.

Прийняті рішення сільських рад Токарівської  сільської ради  від 05.09.2016 року, Бездрицької сільської ради  від 05.09.2016 року «Про утворення об’єднаної  Територіальної громади».

Адміністративним центром Територіальної громади є село Бездрик.

Жителям всіх населених пунктів громади мають бути забезпечені максимально зручні умови для відвідування адміністративного центру громади.

Пам’ятними датами та святковими днями громади, її окремих населених пунктів є:

  • День територіальної громади –  05 вересня (День створення громади 05.09.2016 року).
  • село Бездрик: храмове свято та День села  – 21 листопада, Собор Архистратига Михаїла та iнших Небесних Сил безплотних. Село засноване у 1665 році
  • село Токарі: День села  та храмове свято– / 06 липня / – Івана купала,     село Токарі засноване в  1732 році. В 60-х роках до с.Токарі приєдналось село Мала Чернеччина,  яка відзначала  храмове свято  в другу неділю після  Дня Святої Трійці  /червень/ та була заснована в 1658 році;

Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм

України входить до складу Сумського  району Сумської області.

Відстань від адміністративного центру громади до районного центру –14 кілометрів.

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру –14 кілометрів.

Територія громади межує з:

1)  півночі –Великочернеччинською сільською радою Сумського  району Сумської області;

2)  північного сходу – Осоївською сільською радою Краснопільського району Сумської області;

3)  заходу – місто Суми  Сумського району Сумської області;

4) півдня – Верхньосироватською сільською радою Сумського району Сумської області.

Бе́здрик — село в Україні, в Сумському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Бездрицька сільська громада.

Село Бездрик знаходиться на березі річки Бездрик (в основному на правому) в місці впадання її в річку Сироватка, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Червона Діброва, на протилежному березі річки Сироватка — село Верхня Сироватка. Село оточене лісовим масивом (дуб). Поруч проходять автомобільна дорога  і залізниця, станція Баси (колишня Бездрик).

Походження назви села має кілька варіантів. Народні перекази свідчать, що якийсь пан, їдучи до своєї знайомої пані в гості, зав'яз в глинистому багні візком і ніяк не міг вибратися. У розпачі він назвав це місце «бездном». Із часом це слово трансформувалося в «бездрик». Інша версія така: назва села походить від назви річки Бездрик. Бездриком на Поліссі називали також комаху сонечко семикрапкове.

Як свідчать дані археологічних розкопок 2000 року, поблизу сучасного села Бездрик поселення існували ще 13 віків тому.

Перші згадки про поселення людей на річці Бездрик датовані 1677 роком. У царській грамоті від 12 березня 1685 року про затвердження земель за Сумським Успенським чоловічим монастирем йдеться про те, що Великий государ цар і Великий князь Олексій Михайлович, самодержець всія Росії за чолобитною Успенського монастиря (тепер «Монастирок» у с. Мала Чернеччина Токарівської сільської ради Сумського району), колишнього ігумена Варнави з братією, дано «изь порожей земли вь поместье земли и лесу и всяких угодий на сто пятьдесять четвертей вь поль». Далі повідомляється, що ігумен Варнава Успенського собору купив у Сумському уїзді у сумських жителів Костянтина Бекешенка та Михайла Козченка на річці Бездрику хутір з ліском, сінними покосами і займище на греблю для млина. Купив іще один хутір у сумського козака Степана Мазана на тій же річці з усим поселенням і сіножатями. У документі підтверджується, що за списками з купчих, написаних у 1677 році, дійсно ігумену Успенського монастиря Варшаві з братією продали свої володіння 8 жовтня К. Бекешенко та М. Козченко, що знаходилися по сусідству з хуторами Дацького та Зарічного. Заплатив монастир за хутір 40 талярів, усього 24 рублі. 15 липня 1677 року Степан Мазан продав у верхів'ї річки Бездрик свій хутір із хатою й усім поселенням, сінокосами, ставком. Він межує з Івана Козчина хутором, і заплатив за нього ігумен грошей по їхньому черкаському розрахунку 80 золотих, усього 14 рублів за ниву землі. Поселено 1727 року на жалуваних землях. За переписом населення 1732 року відомо, що рента відпрацювання у Бездрику становила 3 дні. Із 1769 року в селі існувала церква Архангела Михаїла. Пересипана у 60-ті роки будівничим  Берестовським. Коштом поміщика Алфьорова поновлена в 1865 році. Дерев'яна, на кам'яному фундаменті. Статистичні відомості про населення с, Бездрик Сумського округу свідчать, що підданих було 51 чоловік.

Токарі – село Сумського району Сумської області,  нині входить до Бездрицької ОТГ.

Вперше в історичних документах Токарі згадуються в 1732 році, коли українські землі щедро роздавалися польським і російським магнатам.

З другої половини XVII і до початку XX століття землями у Токарях і Малій Чернеччині володіли поміщики, багаті козаки, хуторяни. Серед них відомі на сьогодні Кондратьєв, Ігнатьєв, Токарєв, Смагин, Купріянов. У XIX столітті селяни Токарів поділялися на три групи. Одна з них належала поміщи¬ку Ігнатьєву, друга - Смагину, а третя група була вільна. Вільні селяни жили на хуторах: Скорців, Батраків, Дубина, Вовчий. Як розповідає найстаріша мешканка хутора Уляна Моїсеєнко, в давні часи над самим яром з’явилися перші поселенці - предки Івана Вовка.

Мальовничий край із м’яким кліматом із давніх- давен приваблював людей. Заселення токарівських земель, як і всієї Сумщини, почалося ще близько 15 тисяч років тому. У III-1 тисячоліттях до нашої ери тут осіли племена, які займалися землеробством і скотарством. Про це свідчать залишки поселень, розкопані археологами. Тут знайдено дерев’яний плуг, яким люди обробляли землю (нині знаходиться в експозиції Сумського краєзнавчого музею). Під Токарями виявлено стародавнє поселення скіфських часів.

 У 2004 році при в’їзді в село з боку вулиці Шевченка проведено археологічні розкопки, у результаті яких виявлено залишки поселення періоду черняхівської культури.

У другій половині IX століття нинішня токарівська територія входила до складу могутньої держави Київська Русь.

Сюди в другій половині XVII століття стікалися численні вихідці з Правобережної України, рятуючись від переслідувань католицької церкви, від гніту польського панства. Так була заснована укріплена слобода - нині це сучасне село Токарі.

У селі Токарях діяла церква, а в Малій Чернеччині (нині злилася з Токарями) козацьким полковником Герасимом Кондратьєвим у 1762 році засновано чоловічий Успенський монастир, який став важливим осередком культури й просвітительства. Монастир володів 648 десятинами землі, мав шість плодоносних садів на 50 га, 82 підданих селян, кілька ставків, повних риби.

Успенський монастир, що стояв на великому насипі, з трьох боків був оточений пагорбами з багатою рослинністю, а з півдня - ставком. Село Мала Чернеччина через монастир ще називали Монастирок, Монастирка.

Тут у шістдесятих роках XVIII століття деякий час перебував великий мислитель, видатний просвітитель, філософ і письменник Г. С. Сковорода. Філософ любив бувати на пасіках, у садках, на берегах ставків. А цього в селі було вдосталь. Усамітнившись у багатій, з рідкісними книгами бібліотеці монастиря, Григорій Савич писав свої твори.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь